Аналіз вітчизняної літератури свідчить про те, що при вивченні причин інфекційних ускладнень після проведення хірургічних втручань та складних операцій, недостатня увага в нашій країні приділяється такому важливому фактору інфікування операційної рани та інструментів, як ступінь мікробного забруднення повітря в приміщеннях закладів охорони здоров’я. У багатьох розвинених країнах розроблені відповідні національні стандарти та норми, щодо контролю та запобіганню забрудненням біологічної природи.
Традиційно, упродовж десятиліть, з метою знезараження повітря застосовується ультрафіолетове опромінення (УФО). Проте цей метод не позбавлений недоліків: неможливість застосування в присутності персоналу та хворих, необхідність провітрювати приміщення для видалення шкідливого для здоров’я людини озону, недостатня ефективність. Вже багато років у практику лікувальних закладів хірургічного профілю, в розвинутих країнах, впроваджується метод стерилізації повітря та технології «чистих приміщень».
Проведено багато міжнародних досліджень на цю тему, у тому числі, одне з яких було проведено в нашій країні. Метою дослідження було порівняння ефективності знезараження повітря в ортопедичних операційних методом високоефективної фільтрації повітря («стерилізація» повітря за допомогою НЕРА-фільтрації) і методом ультрафіолетового опромінення. Проведено вивчення якісного і кількісного складу повітря і динаміки цих показників у двох операційних: у першій - повітря знезаражувалось методом високоефективної фільтрації, у другій - за допомогою ламп УФО. Загальна забрудненість повітря в операційних з системою його високоефективної фільтрації в 60 разів нижче, ніж в операційних, в яких для знезараження повітря використовувалось УФО. У порівнянні з операційними, в яких для знезараження повітря використовується УФО, повітря операційних з системою його фільтрації не містить потенційно патогенних видів, здатних викликати післяопераційне нагноєння рани.


Таким чином, метод високоефективної фільтрації повітря з метою його знезараження має ряд істотних переваг: поліпшується видовий склад мікрофлори - в повітрі не визначаються види, здатні викликати гнійно-запальні захворювання людини; повітря не тільки очищається і знезаражується, а й кондиціонує, в результаті чого поліпшуються умови роботи персоналу (профілактика різного роду ускладнень); мікробіологічні показники якості повітря підтримуються на високому рівні протягом усього робочого часу; знезараження та очищення повітря здійснюються в присутності персоналу і хворого.
З огляду на вищесказане, актуальним і необхідним завданням є впровадження у практику закладів охорони здоров’я при їх будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті - нових, прогресивних методів високоефективної фільтрації повітря та технологій «чистих приміщень» в операційних, реанімаційних, палатах інтенсивної терапії, опікових відділеннях, тощо.